Вівторок, 19 Березня, 2024

Найвідоміші мери Миколаєва

За понад 230 років з моменту заснування Миколаєва, ним керували чимало міських голів. Це були й військові, дворяни, партійні діячі і бізнесмени. Проте, в кожного покоління миколаївців є свій мер, про якого вони згадують, якого шанують, а інколи і сварять. Більше на mykolaiv-yes

Михайло Леонтійович Фалєєв

Михайло Фалєєв став першим громадянином Миколаєва і фактично почав його будувати. Тож його й можна вважати першим міським головою нашого міста. 

Народився Михайло Фалєєв у Курську в купецькій родині. Навіть займався родинною справою у Кременчуці.  Але обрав для себе кар’єру військового.  Став з часом одним з найближчих помічників князя Григорія Потьомкіна.  Тож не дивно, що саме Фалєєву князь доручив обрати місце, де на Інгулі можна збудувати верф. 

Михайло Фалєєв разом з корабельним майстром Афанасьєвим обстежив гирло Інгулу. Обрали саме ту ділянку, де зараз розташоване наш Миколаїв. 

Михайло Фалєєв помер у 1792 році. За його заповітом на волю були відпущені його кріпаки. Також він розпорядився повернути своїм боржникам всі векселі.

Миколаївці були вдячні першому міському голові. У 1890 році до 100-річчя Миколаєва Міська дума ухвалила рішення про перейменування однієї з вулиць на Фалєєвську. Ця назва з невеликою перервою є й дотепер. 

А от поховання першого будівничого міста на території Адмиралтейского собору було спаплюжене у 1936 році більшовицькою владою. Могилу пограбували, а останки Михайла Фалєєва перенесли до склепу Аркасів. 

У 2002 році в Миколаєві встановили пам’ятник Михайлу Фалєєву авторства скульпторів Юрія і Віктора Макушиних. 

Микола Павлович Леонтович

Ім’я цього очільника Миколаєва відомо кожному. Адже, саме Микола Леонтович – засновник Миколаївського зоопарку. Проте, тривалий час про цей факт вважали кращим не згадувати. Лише пiсля отримання Україною незалежності про Леонтовича заговорили на повний голос і це ім’я було повернуто на сторінки історії Миколаєва. 

Микола Павлович Леонтович народився в Єлисаветграді (тепер – це Кропивницький). Батько – був суддею, а мати викладала музику. Микола наслідував батька і став юристом. У 1901 році переїхав до Миколаєва. 

Ще до того, як став міським головою, Микола Леонтович відкрив для вільного доступу свій “Акваріум”. 

У 1903 році Леонтович “пішов у політику” –  став голосним Міської Думи. За три роки стає заступником міського голови. У 1909 році вперше був обраний Миколаївським міським головою на 4 роки. Потім неодноразово переобирався до 1917 року. Він став останнім мером дореволюційного Миколаєва.

Миколавці вдячні йому не лише за зоопарк, а й за пуск електричного трамваю. Микола Леонтович ініціював прокладання нового водогону й каналізації. За його керування містом почали мостити вулиці, розбудовували електростанцію У Миколаєві за 10 років перебування на посаді мера Леонтовича відкривались музеї, кінотеатри. Список його досягнень можна продовжувати. 

Після 1917 року подальша доля  Миколи Леонтовича була складною. У тому ж році його заарештували. Наказ віддала рада робітничих депутатів. Під арештом колишній міський голова провів майже два роки. 

Дивом його повернули на посаду директора акваріуму. На цій посаді пропрацював до 1930 року. А за п’ять років  взагалі був звільнений. Останнє місце роботи – касир на Миколаївській ТЕЦ. 

У 1937 році Миколу Павловича Леонтовича знову заарештували. Йому приписали антирадянщину, контрреволюційну змову. Його зреклись родичі і близькі. Суд дав йому 10 років ув’язнення. Але з табору він не повернувся. Дата і місце смерті невідомі. Реабілітували Миколу Леонтовича у 1957 році.

У Миколаєві площу біля зоопарку названо на честь Миколи Леонтовича. Там же йому встановлено пам’ятник. 

Іван Максимович Канаєв

Для старшого покоління миколаївців ідеалом міського голови був Іван Максимович Канаєв. Він очолював місто з 1974 по 1982 роки. 

Іван Канаєв народився в 1926 році. Працювати почав з 16 років в колгоспі. Далі Друга Світова війна. Іван Максимович служил на флоті і продовжував службу до 1950 року. Навчався в Одеському державному університеті і отримав ступінь кандидата історичних наук.

Миколаївці старшого покоління запам’ятали цей період, як час будівництва, а Івана Канаєва, як доброго господарника. 

Іван Максимович переймався будівництвом житла. На багатьох вулицях при ньому вперше з’явився асфальт. 

Саме за підтримки Канаєва був збудований новий зоопарк. Будівництво розпочали ще в 1970-му році. Проте, місто не поспішало вкладати кошти в цей об’єкт.  Іван Максимович контролював будівництво особисто. І незабаром Миколаїв отримав найкращий в Україні зоопарк.

Інший знаковий об’єкт, який став знаковим для Миколаєва і з’явився завдяки зусиллям Івана Канаєва – дитяче містечко “Казка”. 

У 1996 році Івану Канаєву було присвоєне звання “Почесний городянин міста Миколаєва”. 

Іван Максимович пішов з життя 2 вересня 2007 року.

Володимир Дмитрович Чайка

“Наш співочий мер” – саме так називали миколаївці Володимира Дмитровича Чайку. Адже, жодні урочистості не обходись без виконання ним пісні “Белые крылья”. 

Володимир Чайка очолював Миколаїв 13 років. Довше нього керував нашим містом лише Микола Леонтович. 

Народився в Херсонській області. Згодом родина переїхала до Миколаєва. Батьки працювали на Чорноморському суднобудівному заводі.

Свою кар’єру Чайка також починав на заводі звичайним працівником. Паралельно навчався в Миколаївському кораблебудівному інституті. 

Як держслужбовець Володимир Чайка почав працювати з 1979 року. Побував на чималих посадах в Миколаївському міськвиконкомі. Були  в трудовій книжці і про дипломатичну службу. 

Міським головою Володимира Чайку обрали в 2000-у році на дострокових виборах.  Тоді він отримав понад 56% голосів виборців, які прийшли голосувати. Володимира Чайку обирали мером чотири рази. 

Чим же запам’яталось його правління містянам? 

Великого будівництва при ньому не велось. Проте, миколаївці  згадують ремонт покриття на вулиці Соборній, тоді ще Радянській, а також проспекту Центрального – в ті роки проспекту Леніна. Завершив ремонт 38 школи, де колись навчався. Переміг у Всеукраїнському конкурсі “Людина року”. 

Запам’ятати, що мер змінював політичні партії. Саме за його часів Миколаїв став перетворюватись на так званий “будкоград”. Були й земельні скандали.

Але в сторію Миколаєва Володимир Чайка увійшов, як “народний мер”. 

Містяни увічнили його пам’ять, назвавши його ім’ям муніципальний колегіум, а також встановили меморіальну дошку біля будинку, де він мешкав.   

Олександр Федорович Сєнкевич

Мер-айтішник, міський голова молоді, конкурент колишніх “регіоналів” – таким Олександр Сєнкевич був на початку своєї політичної кар’єри. 

Народився у Миколаєві. Обрав для себе перспективну професію ІТ-шника. Спочатку викладав у Комп’ютерній академії “Шаг”, а потім створив власну фірму. 

У 2015 році пішов на вибори. Необізнаному в політиці  маловідомомму  чоловіку конкуренцію складали такі “динозаври”, як Юрій Гранатуров і Ігор Дятлов. Але на користь Сєнкевичу стала його політична незаангажованість. Крім того на першому році війни з Росією люди не бажали голосувати за представників партії, яка цю війну в Україну принесла. Тож Олександр Сєнкевич став міським головою. 

Ця каденція відома тим, що мера вперше відсторонили від його повноважень. Імпічмент оголосили депутати Миколаївської міської ради. Через суд Олександр Сєнкевич домігся свого повернення. 

Переможним стало і друге балотування на посаду міського голови в 2020 році. Олександр Сєнкевич знову переміг. Другий термін відзначився іншим скандалом – реконструкцією Соборної площі. Справа також дійшла до суду. Чиновників з Департаменту ЖКГ звинуватили в розтраті понад 20 мільйонів гривень. 

Під час активної фази війни з Росією місятни чекали на його ефіри, які назвали “страшилки від Сєнкевича”. 

.,.,.,.