Вівторок, 17 Лютого, 2026

Бої 2022: наслідки війни на Миколаївщині

Кілька місяців поспіль у 2022-му році в населених пунктах Миколаївщини тривали бої між Збройними Силами України та армією Російської Федерації. Шмідтове, Любомирівка, Тернові Поди… Це якісь 70 км. від нашого Миколаєва. 

Саме під час повномасштабного російського вторгнення на українські землі, в одному із цих сіл закріпилися окупанти. Однак, в іншому були українські військові. Тож криваві бої тут точилися без перестанку. Як це було – читайте на mykolaiv-yes.com.ua

Бої в районі Любомирівка – Тернові Поди

Село Любомирівка. Це Березнегуватська сільська об’єднана територіальна громада Баштанського району Миколаївської області. До 24 лютого 2022 року тут проживали 621 людини. 

Однак, на початку повномасштабного вторгнення армії гвалтівників, мародерів та вбивць, більшість мешканців села евакуювалися. Покинули свої рідні домівки та свою рідну землю. Бо рятували свої життя. А до кінця серпня того ж 2022-го, військові ЗСУ на БТРах вивезли останніх жителів села. Врятували всіх тих, хто залишився під ворожим вогнем.

Лісосмуги по дорозі до Любомирівки – це суцільні позиції російських військових. Тут повсюди були облаштовані укриття та викопані глибокі траншеї. На землі валялися частини їх військової форми та відстріляні тубуси від РПГ. А у зеленці – залишки окупантів. Залишки військових країни-агресора, які прийшли гвалтувати, обкрадати та вбивати українців… Уявіть лише цю страшну картину. І понад три місяці цей населений пункт знаходився між двома вогнями. 

Тоді ж, в кінці серпня – восени, в районі Любомирівки, сіл Тернові Поди та Шмідтове точилися дуже важкі бої. Бої за українську землю. Том Купер – австрійський військовий аналітик, називав село Шмідтове центром другої лінії оборони окупантів на південній частині України. Бо ж прорив українськими військами цієї лінії фронту дав можливість визволити сусідній окупований Херсон. Йти в контратаку із півночі.

Любомирівка після звільнення

Після військових дій у Любомирівці вцілили 15-20% будівель. Все інше – руїни. До війни тут був великий навчально-виховний комплекс. Надзвичайне місце для підростаючого покоління. Всі його любили. Любили сюди приходити і тут займатися. А тепер він знищений. Знищений прямим влучанням ворожого снаряду. 

В самій Любомирівці окупанти не жили. Вони час від часу сюди приїжджали. 

На танках. Приїжджали грабувати і вбивати. А все награбоване вивозили звідси вантажівками.

Коли вже російські війська відійшли, Любомирівка почала повертатися до життя. Сюди почали повертатися місцеві. Тут немає світла, води, газу, дров… Тут немає нічого. Гуманітарну допомогу привозять вкрай рідко. І не дивлячись на це, станом на 31 грудня 2022 р. тут проживали вже 45 людей. І всі вони – справжні герої. Бо вдихають надію на відновлення майже зруйнованого села. Ці люди вдихають надію на Перемогу. 

Ситуація в Центральному

За 13 км. від Любомирівки знаходиться село Центральне. Це Шевченківська сільська об’єднана територіальна громада, що входить до Снігурівського району. На території села Центрального до повномасштабного вторгнення Росії функціонували консервний завод та пекарня. Тут проживали понад 1 000 людей. І від першого дня, від 24 лютого 2022 року і аж до 9 листопада того ж року, все село перебувало в окупації. 

У Центральному є ще й виправна колонія. На початку окупації села тут перебували ув’язнені. І як тільки російські військові захопили населений пункт, вони одразу ж зайняли приміщення колонії. Місцевим заборонили сюди навіть наближатися. Відомо, що всіх ув’язнених вивезли звідси до Голої Пристані та Херсону, а потім перевезли до окупованого Криму. Далі їхня доля невідома.

На відміну від Тернових Под та сусідньої Любомирівки, будівлі у Центральному вціліли. Руйнувань тут майже не було. Місцеві кажуть, що ворожі снаряди просто облітали населений пункт. 

Тернові Поди після боїв

Тернові Поди – зовсім невелике село у Шевченківській сільській об’єднаній територіальній громаді Миколаївської області. До початку повномасштабного вторгнення тут проживали 165 людей. 

Після евакуації місцевих мешканців, окупанти заходили в кожну хату. Забирали все. Абсолютно все. Килими, техніку, одяг, меблі, коштовності… 

В село веде лише ґрунтована дорога. Іншого шляху доїхати сюди – нема. Та після витіснення ворожих військ з Миколаївщини, місцеві радили їхати до Тернових Под по залізничної колії. Однак, і тут тривалий час залишалися останки окупантів. Залишки їх форми… Залишки тіл… 

Після активних бойових дій у людських дворах довго лежали нерозірвані снаряди, РПГ, розсипані патрони… Повсюди стояли коробки з боєкомплектами, а під ногами валялися гранати Ф-1. У просторіччі їх називають часто “лимонки”. Окупанти залишили по вулицях села величезну кількість розтяжок та мін. Залишили смерть… Бо озброєння тут було стільки, що вистачило б на цілий підрозділ Збройних Сил України. 

Так Тернові Поди перетворилося в примару. Уцілілих будівель тут не залишилось. Зовсім не залишилось. Де-не-де по вулицях іноді блукали здичавілі домашні тварини. Вони самотужки шукали собі їжу… Щоб не померти від голодної смерті. 

В селі немає води, світла, газу, дров. Тут немає нічого. Навіть продукти сюди не привозять. Бо ж нема кому… В селі тепер вже ніхто не живе. 

Катастрофа з водою у Миколаєві

Від початку повномасштабного вторгнення пропутінських найманців до кінця 2022-го року в нашому рідному Миколаєві загинули понад 156 людей. Ще 703 зазнали поранень різного ступеню. 

З майже півмільйона жителів у місті залишилось близько 230 тисяч. Залишилось менше, ніж половина. А через ворожі обстріли артилерією пошкоджено близько 900 багатоквартирних і понад 1 000 приватних будинків. 

Найважча ситуація у Миколаєві настала після 12 квітня 2022 р. Відтоді, коли російські війська у чотирьох місцях підірвали водогін Дніпро-Миколаїв. Цим трубопроводом до міста йшла прісна вода. Вода для споживання. І з цього дня у Миколаєві сталася величезна технологічна катастрофа – містяни залишилися без централізованого водопостачання.

Цей водопровід був збудований ще в часи окупації України Радянською армією. Його довжина досягала 73 км, а діаметр труб – 1,4 м. 

Протягом місяця у Миколаєві не було води. Зовсім не було.Та згодом було збудовано додатковий трубопровід із Південного Бугу. Цю воду ретельно очищали від бактерій. Але, на жаль, знизити солоність і м’якість ніяк не вдавалося. Тож, по факту, ця вода була технічною. Підходила для миття посуду, прання, прибирання тощо.

Атака росіянами несправного танка

В кінці серпня 2022-го року російські прокремлівські ресурси почали поширювати відео, відзняте в районі населених пунктів Любомирівка та Тернові Поди. На опублікованих кадрах російський дрон дуже низько опускається та скидає снаряд у відкритий люк Т-72. На цьому бойовому танкові був прикріплений український прапор.

Та, за словами місцевих, машина ще за кілька днів до атаки була знерухомлена. Знерухомлена через несправність. Тож під час атаки ворожим дроном, всередині танка не було жодного українського військового. 

Про цей випадок атаки несправного українського танку знають всі. Всі жителі Миколаївщини. А ось ворожа пропаганда поширює це як “особливе досягнення” своєї армії. 

1 COMMENT

  1. Така ситуація дуже вразила мене. Навіть на відстані, ці бої на Миколаївщині принесли такий великий розрив у житті мирного населення та страх перед загрозою. Сподіваюся, що цей конфлікт скоро завершиться, а мир повернеться на ці землі. Мої думки і підтримка разом з українськими військовими. Нехай мирно небо над Миколаївщиною зараз і завжди!

.......