Трагедії 1940-х рр… Їх важко згадувати. Про них важко говорити. І надзвичайно важко дивитися, як вони повторюються. Бо у 2022-му році у Миколаївщина знову постраждала. Постраждала, як колись. Але тепер вже від пропутінських загарбників.
А ось як у 1944-му фашисти палили нашу історію та культуру, а у 2022-му росіяни все повторили – читайте на сайті mykolaiv-yes.com.ua.
1944-ий та 2022-ий у Миколаєві
У кінці ХІХ ст. у Миколаєві був зведений будинок відомого роду Аркасів. Він був надзвичайно гарний. Він був прикрасою міста. Але його знищили. У 1944-му… Гітлерівські головорізи відступаючи спалили цю будівлю. Та й не лише її… Тоді майже увесь Миколаїв був у суцільних руїнах.
З часом на місці будинку Аркасів з’явилася будівля міського палацу творчості учнів. І сміх дітей тут не спинявся. Його було чути щодня. Щомиті. Та, на нашу землю прийшли російські окупанти. Прийшов “руський мір” нас визволяти. Від коханих людей, від рідного міста, знайомих вуличок, щирих посмішок випадкових перехожих… Від спогадів, які гріють серце та від мрій, яким вже ніколи не судилося здійснитися.
Але повернімося 150 років назад. Яким тоді було наше місто? Яким був наш Миколаїв? Ще до початку вторгнення гітлерівської армії на рідну землю…? В ті часи обов’язки військового губернатора виконував Микола Андрійович Аркас (1853-1909 рр). За його правління Миколаїв процвітав. З’явилися нові осередки культури, збільшувалася кількість навчальних закладів, робочих місць… Тоді у місті з’явилися нові вулиці. Крім цього, було засновано Комерційний банк та міську пошту, а також відкрито залізничний рух на лінії “Знам’янка – Миколаїв”.
Будівництво та знищення будинку Аркасів
Обіймаючи посаду військового губернатора Миколаєва адмірал Аркас вирішив змінити своє життя. У його сім’ї з’явилося бажання збудувати собі нове гніздечко. Родинне гніздечко. І в недалекому майбутньому це місце миколаївці вже називатимуть палацом.
Для будівництва історичної будівлі обрали перехрестя Соборної та Адміральської. Це просто навпроти Адміралтейського собору та міської управи. У 1876-му вже був готовий проект будинку. Його розробляв архітектор Жуковський-Волинський. І слід відзначити, що він дещо відрізнявся від тих садиб, які традиційно зводилися у Миколаєві.
Після Першої світової війни, у 1919-му, у відомому будинку знаходилася Українська рада та відділ німецької адміністрації. У 30-х роках тут був магазин. А коли німецько-фашистські війська окупували Миколаїв – управління польової жандармерії. Відступаючи, у 1944-му, гітлерівські головорізи спалили будинок. Вони спалили більшість будівель у місті. Перетворили в попіл все, що могло б доказати їх численні жорстокі злочини у Миколаєві.
Після окупації Миколаєва радянською армією, деякі будівлі все ж було відреставровано. Але від палацу Аркасів залишилась лише історія та оповідання… А також леви. До початку повномасштабного вторгнення “другої армії світу” на українську землю, вони були прикрасою головного входу у Каштановий сквер. Але поки над Миколаєвом літають російські ракети, їх зберігають у надійному місці.
Розвиток маленьких миколаївців під час воєн
У 1923-му р. у Миколаєві у двоповерховій будівлі на вулиці Адміральській з’явився Центральний дитячий клуб. Щодня тут підростаюче покоління займалося найулюбленішими справами. Діти співали, танцювали, ліпили, вирізали, клеїли, малювали, грали на музичних інструментах… Тут проводили різноманітні грандіозні заходи. Тут було все для дітей. Для маленьких миколаївців.
Фашистське вторгнення у 1941-му залишило підростаючих містян без цього надзвичайного місця. Без спілкування з однолітками, улюблених гуртків… Без крутих емоцій… Це ж відчували маленькі миколаївці і в 2022-му. Під час повномасштабної війни.
Коли вже фашисти відступили, у Центральному дитячому клубі по вул.Леккерта (Даля) відкрилися балетний, авіамодельний, струнний, драматичний, балетний, хоровий та радіо- гуртки. Були тут і бібліотека, ігротека та художнє рукоділля.
В 1991-му, тоді, коли Україна отримала свою незалежність, маленькі миколаївці отримали нове вільне місце для свого розвитку. Тоді радянський “палац піонерів” став будинком дитячої творчості. Також йому було виділено і нову будівлю – будинок політпросвіти. Так підростаюче покоління отримало можливість здобувати нові знання та навики. І це на тому самому місці, де колись жили Аркаси.
Однак, 100-літня діяльність будинку дитячої творчості знову припинилася. І знову через війну. Через збройну агресію сусідньої країни-терористки. З перших днів повномасштабного вторгнення пропутінських найманців на українську землю, маленькі миколаївці продовжили свої цікаві заняття у режимі онлайн. Але водночас страждав їх другий дім…
29 березня 2022-го року росіяни обстріляли будівлю Миколаївської обласної ради. Тут пролунав вибух. Потужний вибух… Тут загинули люди… Внаслідок руйнувань пошкоджень зазнала й 4-поверхова будівля Миколаївського палацу творчості. Всі вікна було вибито. Постраждали кілька класних приміщень.
Про руйнування будівлі театру
Історія Миколаївського академічного художнього драматичного театру починається ще від 1922-го року. Дуже довгий час він мав назву “російського”, та й це не завадило російським окупантам вдарити ракетами по цінній історичній будівлі. Тож реконструювати будівлю театру в ХХІ ст. доведеться вже не вперше. Адже після окупації Миколаєва гітлерівцями, ця будівля також сильно постраждала… Як і від пропутінських найманців.
Звістка про початок Другої світової війни застала артистів театру на гастролях. У Полтаві. Тоді ж, у 1941-му, вийшла Постанова Виконавчого Комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих № 3143 про евакуацію театру на Урал (територія сучасної Російської Федерації). Там театр було повністю розформовано, а його діяльність припинено.
В той час на рідній Миколаївщині німецько-фашистські війська окуповували міста, руйнували будівлі, нищили історію… Калічили долі людей. У наступному ХХІ ст. таку ж жахливу картину на нашу землю принесли з собою і росіяни. “Друга армія світу”.
Під час окупації міста Червоною армією фашистам довелося тікати. Швидко. В них зовсім не було часу. Тож наостанок німецькі окупанти спалили все, що лише могли. Тоді вперше постраждала будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру. Вона згоріла майже вщент. Від неї залишився лише силует.
У 1944-му артисти повернулися до свого рідного Миколаївського театру. Через аварійний стан будівлі, їм довелося працювати на виїзних майданчиках. Та, вже через 2 р. театр відреставрували. Всі роботи тут були зроблені за репарації від Німеччини.
Будівлю удосконалили технічно, а також до неї прибудували масивний шестиколонний портик. Колектив повернувся до роботи на власну сцену та продовжив працювати, розвиватися, їздити на гастролі в українські міста та різні країни, приймати знаменитих акторів.
Майже через 80 р. грандіозні плани та плідну працю Миколаївського театру зруйнували росіяни. Російські окупанти. Тривалий час театр мав назву російського, приймав російських акторів, показував глядачам російськомовні вистави та п’єси російських митців. Однак, це не завадило російським терористам вдарити ракетами по будівлі театру.
Так, 22 вересня 2022-го близько опівночі війська РФ випустили по місту 9 ракет С-300. Під масований ракетний обстріл потрапила і пам’ятка архітектури Миколаївський художній академічний драмтеатр. Внаслідок обстрілу було зруйновано внутрішній дворик театру, фасад посічений скалками, всі вікна у будівлі вибиті. На щастя, ніхто не постраждав, але Росія показала в черговий раз, що вона нищить культуру, освіту та просте мирне населення.