З 2015 року мером Миколаєва являється Олександр Сенкевич. Під час російської військової агресії Олександр Федорович зміг проявити себе як хороший, адекватний, і відповідальний мер міста. Але його політичний шлях не завжди був успішним. Більше на mykolaiv-yes.com.ua.

Миколаївське дитинство

Народився майбутній підприємець та політик у Миколаєві 4 лютого 1982 року. Про дитинство майбутнього мера мало що відомо. Виходячи з інформації про те, що батько залишив сім’ю коли Олександру було три роки, можна припустити, що дитинство було непростим. Особливо напередодні важких 90-х Матері довелося самостійно виховувати двох синів та працювати. Але великий стаж роботи в МВС дозволив їй успішно впоратися із цим завданням.

Для вступу Олександр Федорович обрав Києво-Могилянську Академію, нині Чорноморський державний університет ім. Петра Могилі. Там він вивчав комп’ютерні науки. Бувши вже головою своєї IT компанії, Сенкевич не приховував свого невдоволення матеріально-технічною базою університету. Через багато років вона практично не змінилася. Хоча вся сфера комп’ютерних технологій зазнала колосальних змін.

З комп’ютерними технологіями у житті

Після закінчення навчань Олександр Федорович три роки займався викладацькою діяльністю. Він був частиною колективу комп’ютерної академії “ШАГ”. Доволі відома у середині нульових комп’ютерна школа для дітей у Миколаєві. Ціни за навчання там були одні з найвищих у місті. Хоча це окупалося якістю знань та матеріальною базою школи.

Після закінчення викладацької діяльності Олександр Федорович вирішив створити свою IT-компанію, яку назвав ТОВ “Блінк Ріекшен Інтернешенел”. Він виступив її директором.

Компанія займалася в основному комп’ютерним програмуванням, а також наданням консультаційних послуг з питань інформатизації, діяльність з управління комп’ютерним обладнанням та інше. Весь готовий продукт збувався, в основному, за кордон, до Сполучених Штатів Америки. Пізніше компанія стала українсько-американською.

У Миколаєві мало хто чув про неї, і не примітну будівлю на вулиці Луначарського, теж мало кого приваблює, але ось в Америці з миколаївською компанією охоче співпрацюють.

У 2009 році Сенкевич вирішив внести різноманітність у свою трудову діяльність і очолив приватне підприємство свого тестя. Компанія “Леда” займалася проєктуванням та монтажем протипожежних систем. Такий вид діяльності відрізнявся від звичайного заняття IT компанії. Але Сенкевич виявив себе як хороший менеджер і управлінець.

Можливо, саме успіх у новій справі наштовхнув його на думку спробувати себе в політиці.

Політична кар’єра з мінливим успіхом

Згідно з наказом, підписаним ще Володимиром Чайкою, висувати кандидатів на посаду міського голови можуть лише партії. Для цього Сенкевич у 2015 році вступив до партії “Самопоміч”.

Спочатку передвиборчих перегонів ніхто не звернув великої уваги на “темну конячку” в особі Олександра Федоровича. Практично ніхто не вірив у його перемогу. Але добре продуманий піар компанія, допомогла йому в першому турі обійти мера, що діяв на той момент, – Юрія Гранатурова. А у другому турі оминути Ігоря Дятлова. Саме Дятлову усі у 2015 році пророкували крісло мера Миколаєва. Але Сенкевич обійшов його та набрав 55% голосів.

До 2017 року політична кар’єра Сенкевича йшла звичним перебігом. Хоча в перший рік після перемоги на виборах серед населення стало з’являтися невдоволення новим мером. Нібито він не виконав обіцяного. Хоча чому дивуватися. Такі “грішки” криються практично за всіма українськими політиками.

Але справжня криза настала у 2017 році, коли Сенкевича звільнили з посади мера міста. Миколаївська міська рада визнала дії Олександра Федоровича незадовільною. З цього приводу було подано позов до суду. І у 2018 році Центральний суд Миколаєва визнав рішення Міської ради недійсним. Зіславшись на неточності у процедурі усунення. За фактом, суд не спростував заяву ради про погану роботу Сенкевича. А лише скасував їхнє рішення на підставі порушення процедури усунення мера. Зокрема, позбавлення Сенкевича можливості виступити перед Радою та якимось чином виправдати свої дії. 

Деякі новинні видання та політологи стверджують, що повернення Сенкевича не відбулося б без його примирення з його опонентами. Умов для примирення було лише дві – не критикувати публічно президента та голову Миколаївської ОДА Савченка. Звідси виходить теорія, що Сенкевича зняли з посади мера саме через його публічну критику тодішньої влади.

Тоді така ситуація не була самотньою. Мера Скадовська, який критикував рішення Петра Порошенка публічно, також усунули з посади. Можливо, Сенкевич поступив мудріше, коли примирився з владою і повернувся на свою посаду. На президентських виборах 2019 року Сенкевич активно підтримував Петра Порошенка. Хоча після перемоги Володимира Зеленського Сенкевич почав підтримувати вже переможця.

Так чи інакше рішенням суду Сенкевича повернули на посаду мера Миколаєва. І згодом його було перебрано на ще один строк. У своїй більшості миколаївці задоволені своїм мером.

Місце у ТОП

Завдяки його активній підприємницькій діяльності, у 2015 році Сенкевич потрапив до рейтингу найбагатших політиків Миколаєва. І Олександр Сенкевич посів третє місце у п’ятірці. Згідно з офіційними даними, у 2015 році Сенкевич отримав 37 тисяч гривень зарплати на основному робочому місці. А ось у 2018 році зарплата мера міста становила майже 279 тисяч гривень, і плюс компенсація за неправомірне усунення від роботи. Окрім фінансів, на ім’я Сенкевича зареєстровано одну торгову марку. А от на всю сім’ю Сенкевича зареєстровано значно більше – сім квартир, три земельні ділянки, комплекс нежитлових приміщень та понад три мільйони гривень. У 2018 році ця сума зросла майже до 3,7 мільйона.

Комунікація з населенням

Ще під час перших передвиборчих перегонів Сенкевич всіляко намагався налагодити дружні зв’язки з громадськістю. Зокрема із молоддю. Компанія Сенкевича брала участь в освітній програмі для студентів економічних спеціальностей. Миколаївський національний університет ім.В.О.Сухомлинського організовував студентам відвідування різних підприємств. Одним із яких була IT компанія Сенкевича.

Студенти були здивовані гостинним прийняттям господаря компанії, робочою обстановкою. Багатьох вразило, що всі співробітники ходять в офісі у кімнатних капцях. Миколаївська IT компанія знаходиться у непримітний будівлі, але всередині це цілком сучасна компанія.

Після перемоги під час виборів Сенкевич продовжив підтримувати комунікації з миколаївцями. Особливо це стало актуальним під час війни.

Олександр Федорович майже щодня виходив у прямий ефір зі своєї сторінки в одній із соціальних мереж. Там він розповідав про ситуацію в місті, розповідав про розв’язання різних проблем, закликав городян пам’ятати про різні заходи безпеки у воєнний час.

За деякий час коментарі закрили. В основному через те, що миколаївці “засмічували ефір”, писавши всякі непотрібні речі. Наприклад, просили на законодавчому рівні заборонити миколаївцям вибивати килими на вулиці під час повітряної тривоги. Завдяки такому способу комунікації меру вдалося підтримувати бойовий дух городян, що залишилися в місті.