Миколаївський повіт не проіснував навіть двох років. Він був створений 25 грудня 1920 року і ліквідований 21 жовтня 1922 року. За це короткий час він був осередком радянської влади на півдні Миколаївської губернії. На тлі глибоких соціально-політичних змін, що стали наслідком революційних подій 1917-1918 років, Миколаївський повіт став майданчиком для експериментів із впровадження радянської адміністративної системи. Кожен день тут вирішували долю місцевого населення… А більше про це читайте на сайті – mykolaiv-yes.com.ua.
Створення повіту та його організаційна структура
Миколаївський повіт – це адміністративно-територіальна одиниця Миколаївської губернії з центром у місті Миколаїв. Його створення було офіційно затверджено 25 грудня 1920 року. Одразу після ухвалення радянських указів Центрального виконавчого комітету.
Рішення про створення Миколаївського повіту було обумовлене прагненням впорядкувати адміністративний поділ на півдні, де ще відчувався вплив давніх імперських традицій. Локальні політичні діячі, серед яких можна згадати імена з архівних джерел, діяли відповідно до постанов, виданих у Києві. Наприклад, постанова від 3 січня 1921 року деталізувала процедуру розподілу повноважень серед новосформованих органів влади.
Ця новостворена адміністративно-територіальна одиниця охоплювала райони, що раніше входили до складу як Миколаївської, так і Херсонської губерній. Тож її створення стало ключовим кроком для встановлення єдиної радянської адміністративної системи.
Миколаївський повіт був структурований за чіткою схемою. Вона включала повітову раду та виконавчий комітет. Їх засідання проводилися щотижня. Інколи навіть частіше. Достеменно відомо, що перше офіційне засідання ради Миколаївського повіту відбулося в першій половині січня 1921 року. В приміщенні міського комісаріату.
Збережені архівні документи містять деталі про розподіл ролей керівників. Голова ради, призначений відповідно до радянських норм, керував зборами. Другий член Правління виконував обов’язки секретаря. Третій був скарбником.
Збережена фінансова документація підтверджує, що бюджет Миколаївського повіту за 1921 рік був доволі значним. Він перевищував 250 тисяч рублів. На окремі проєкти могли виділяти навіть понад 200 тисяч рублів. Зокрема це стосується ремонту доріг та відновлення зернових сховищ.
Завдання та обов’язки керівництва
Основним завданням керівництва Миколаївського повіту було впровадження указів центрального виконавчого комітету і Ради народних комісарів. Тож місцеві керівники зобов’язані були контролювати виконання всіх нових соціалістичних норм. Щоденно…
За архівними даними, їх обов’язки включали організацію проведення переписів населення, моніторинг обсягів сільськогосподарського виробництва в 12 населених пунктах, а також контроль використання бюджетних коштів.
Наприклад, протокол засідання від 15 лютого 1921 року містив розподіл фінансових ресурсів для проведення ремонтних робіт. В ньому зазначена конкретна сума – 215 тисяч рублів. Її виділили на модернізацію інфраструктури.
Крім цього, керівники організовували щомісячні звіти, в яких відображалися показники виробництва, чисельність робочих кадрів (кількість працівників сільської ради становила в середньому 45 осіб) та стан робіт з відновлення місцевої економіки.
Водночас повітова влада брала активну участь у відновленні економіки Миколаївської губернії після воєнних руйнувань. Місцеве керівництво координувало заходи з модернізації сільськогосподарських установ, забезпечення зернових накопичень і ремонтних робіт на основних транспортних шляхах.
За даними архівних звітів, станом на 1921 рік було проведено не менше 18 аудитів сільськогосподарських підприємств. Бюджетні витрати, спрямовані на економічне відновлення, сягали тоді близько 260 тисяч рублів.
Соціальний контроль здійснювався через створення спеціальних комісій. Вони проводили перевірки у 12 сільських громадах. Їх діяльність документувалася протоколами, що містять числові показники ефективності роботи та контроль над якістю послуг.
Локальні виклики та інновації в управлінні
Керівництво Миколаївського повіту працювало в умовах значних локальних викликів. В тих, які ще походили від спадщини імперської системи. Наш регіон мав історично неоднорідну адміністративну структуру. Він частково входив до складу стародавніх округів Херсонської губернії, а частково – Миколаївської. У зв’язку з цим, у 1921-1922 роках було проведено перегляд адміністративного поділу. Це призвело до укрупнення 7 менших сільських рад у 3 більші організаційні одиниці.
Такі реформи супроводжувалися частими переглядами кадрового складу. І, протягом всього існування Миколаївського повіту (25 грудня 1920 року – 21 жовтня 1922 року), на керівних посадах змінилося не менше 14 осіб.
Місцеві управлінці тісно співпрацювали з представниками вищої радянської влади з Києва. Це забезпечувало інтеграцію регіональних особливостей з централізованими директивами.
Радянські принципи адміністративного будівництва вимагали поєднання економічних та культурних завдань. Місцеві керівники, діючи на базі повітової ради, впроваджували політику, яка дозволяла враховувати інтереси селян, робітників та інтелігенції регіону.
За архівними даними, у звітності за 1921 рік згадується про організацію 6 спеціальних сесій, присвячених освіті та культурній роботі Миколаєва. У цих сесіях також брали участь представники місцевих шкіл та бібліотек.
За даними протоколів від 20 травня 1921 року у місті Миколаїв, наприклад, місцеве управління підтримувало відновлення роботи 3 громадських установ, що надавали соціальні послуги та організовували культурні заходи. Ці установи також проводили лекції за участю відомих діячів культури, серед яких можна згадати не іменованих інтелектуалів.
Історичний вплив діяльності керівництва повіту
Попри короткий термін існування (22 місяці), діяльність керівництва Миколаївського повіту мала тривалий історичний вплив на подальший розвиток всього регіону. Прийняті рішення, зокрема про бюджетне планування та оптимізації адміністративного поділу, стали базою для реструктуризації місцевої влади в наступних роках.
Архіви Державного архіву Миколаївської області містять численні протоколи та постанови, які свідчать про значний вплив цих рішень на економічну ситуацію в регіоні.
Наприклад, рішення ради від 7 серпня 1921 року передбачало перерозподіл коштів для ремонту доріг та підтримки виробництва. І, воно слугувало прототипом для подальших реформ у Миколаївській області. Адже протягом наступних 5 років економічне зростання відзначалося підвищенням виробничих показників на 15-20%.
Таким чином, діяльність керівництва Миколаївського повіту відзначалася систематичним впровадженням радянської адміністративної системи, інтеграцією локальних особливостей у загальносоюзну політику і створенням ефективних механізмів контролю та управління на місцевому рівні.
Архівні джерела засвідчують, що навіть у складних умовах революційних перетворень, Миколаївський повіт був платформою для формування нової системи державного управління, яка заклала основу для подальшого розвитку регіону.
Джерела:
Цікава стаття! На жаль, Миколаївський повіт існував лише короткий період часу, але встиг стати важливим центром радянської влади в регіоні. Це дає можливість поглибити розуміння процесу формування нової адміністративної системи в умовах революційних змін. Цікаво дізнатися більше про роль і обов’язки керівників у такому контексті та яким