Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України змінило роботу миколаївських волонтерів та благодійних фондів. Від 24 лютого 2022-го року основними напрямками роботи стали допомога військовим та внутрішньо переміщеним особам. Більше про благодійність у Миколаєві та на Миколаївщині під час російсько-української війни читайте в матеріалі на сайті mykolaiv.one.
Найперше що робили миколаївці та жителі області – це коктейлі молотова. Їх робили всі. Від малого до великого! Долучалися і волонтери, і керівники… Потім була евакуація людей з південно-східної частини Миколаївщини… Евакуювали навіть із самого обласного центру. Допомагали їм вибратися з-під обстрілів. Бо ворожі війська наступали. І стріляли… Йшли грабувати, катувати, вбивати…
А вже після цього міські волонтери та благодійні центри почали допомагати гуманітарною допомогою. Допомагали всім. І медичним закладам, і лікарням, і військовим шпиталям… Допомагали й внутрішньо переміщеним особам. Спочатку співпрацювали з військовими адміністраціями, а вже незабаром з’явилися й донори із-за кордону.
Зміни у сфері благодійності
Повномасштабна війна стрімко змінила всю сферу благодійності у Миколаєві. Та й не лише змінила, а й сильно зміцнила. Бо ж благодійників неабияк побільшало. Волонтерство стало новим трендом.
Також після початку повномасштабних бойових дій стало набагато легше знаходити партнерів для благодійних проєктів. Але все ж з українськими компаніями завжди легше працювати, ніж із закордонними.
Хоч благодійництво розвивалося ще до 24 лютого 2022-го року, війна пришвидшила увесь цей процес. З кожним роком у Миколаєві до лав волонтерів приєднувалися небайдужі містяни. Їх ставало все більше й більше. А за кілька днів після початку вторгнення, благодійників у місті побільшало в рази.
До волонтерства почали приєднуватися навіть діти та підлітки. Вони стали організовувати благодійні ярмарки, плести браслети, випікати кекси та й загалом вигадувати різні ініціативи, аби лише підтримати українську армію.
Разом з цим, з приходом війни щоденною звичкою миколаївців, та й усіх українців загалом, стали благодійні донати на Збройні Сили України. Люди звикли до того, що це норма. Допомагати один одному. Підтримувати словом і ділом. Норма – робити це кожного дня. Тож як би це не звучало, але війна дала позитивний поштовх для розвитку благодійності у Миколаєві.
Після початку повномасштабного вторгнення у Миколаєві різко збільшилася кількість різних благодійних організацій. Це звісно ж добре, але тут є свої нюанси. Адже новим організаціям не було в кого вчитися та переймати досвід. Бо усі професіонали цього сектору зайняті роботою. Зайняті допомогою…
А ось нові організації спочатку дійсно працювали навпомацки. Так у Миколаєві з’явилися курси та тренінги, які підсилювали та допомагали благодійним фондам стати професійними. Бо все ж робота в такому важливому секторі завжди потребує потужних експертів. Потребує професіоналів. А особливо під час війни…
Миколаївський обласний благодійний фонд “Доброта та довіра”
Миколаївський обласний благодійний фонд “Доброта та довіра” функціонує від липня 2013-го року. І під час повномасштабного вторгнення “другої армії світу” на українську землю продовжив опікуватися багатодітними родинами та сім’ями, в яких є діти з інвалідністю.
Навіть під час обстрілів фонд не перестав забезпечувати цих людей гуманітарною підтримкою. До дитячих будинків сімейного типу та миколаївських багатодітних родин відправляється все. Картопля, морква, цибуля, капуста, буряк, різноманітні молочні продукти та навіть солодощі. Бо їх дуже люблять маленькі дітки та підлітки. А ось купити їх, під час великого вторгнення, не завжди можна…
До 24 лютого 2022-го року Миколаївський обласний благодійний фонд “Доброта та довіра” спеціалізувався й на культурно-мистецьких подіях. Але після – це все відійшло на другий план. Бо ж безпека і життя людей важливіші…
Усі продукти фонд отримує від партнерів. Від тих, з якими співпрацював і до війни. Загалом три миколаївські волонтери фонду опікуються 250 підопічними.
Допомога для новомиколаївців
Новомиколаївка – якісь 25 кілометрів від обласного центру. Це Новобузький район. Село входить до Первомайської міської об’єднаної територіальної громади. До початку повномасштабного вторгнення росіян тут проживали понад 1100 людей.
У селі був ліцей, фельдшерсько-акушерський пункт, два магазини, відділення Укрпошти, АТС, відділення Ощадбанку, дитячий садочок на 45 місць… Були й бібліотека з книжковим фондом у 8,5 тисяч книг та Будинок культури із залом для глядачів на 400 місць. Але прийшли російські війська і все зруйнували.
З початком війни більшість жителів Новомиколаївки евакуювалися. Але були й такі, які не захотіли залишати свою рідну землю, своє рідне село… І, близько 150 людей протягом довгих восьми місяців залишилися під обстрілами. З приходом холодної осінньої пори 2022-го року благодійники від платформ “4UA” та “Javelin” забезпечили їх покривалами та теплими ковдрами. А ще, двічі на тиждень привозили їм продуктові набори. Хліб волонтери отримували від Київського хлібозаводу за програмою Організації Об’єднаних Націй. Роздавали все за списками.
Загалом від російської агресії у селі постраждали 135 будинків. 20 із них були зруйновані повністю. Також були пошкоджені й об’єкти соціальної сфери – школа, садочок, амбулаторія, сільрада… Тут не було навіть світла та зв’язку.
Тим, кому вдалося вижити у рідному селі, просто пощастило. Бо люди гинули… Якщо не від ворожих куль, то від голоду.
Допомога військовим
В іншому селі на Первомайщині місцеві благодійники часто збиралися робити маскувальні сітки та окопні свічки. Мова про село Романова Балка, що входить до Мигівської сільської об’єднаної територіальної громади. Це 170 кілометрів від Миколаєва.
Лише восени 2022-го волонтери зробили понад 100 окопних свічок та сплели п’ять маскувальних сіток. А загалом вони почали допомагати військовим Збройних Сил України та Територіальної Оборони ще від самого початку повномасштабного вторгнення.
Допомагати в Романову Балку приходили благодійники навіть з інших сіл громади. З Богословки, Гаївського, Генівки, Куріпчиного, Лисої Гори, Львову, з Мигії, Новопавлівки, Соколівки, Софіївки… Всі вони масово збирали парафін, бляшані банки, робили картонні коробки. До допомоги військовим долучилися всі.
До прикладу, сітки плели близько 20 благодійників 4-5 годин на день. За цей час виходило по дві штуки. Їх одразу ж передавали на передові позиції.
Водночас на Первомайщині готували й сухі борщі та супи для військових. Цим почали займатися дві благодійниці – мама з донькою. Людмила та Ірина. Цю ідею вони запозичили з інтернету. Потім написали про це в мережі й люди відгукнулися. Люди теж захотіли допомогти.
Загалом увесь процес виглядав так. Спочатку дівчата очищали та подрібнювали овочі, а потім складали до сушарок. Викладали їх на кожен ярус. Так овочі сушилися протягом десяти годин. Сухі страви передавати військовим допомагав голова організації “Молодь – майбутнє нації” Євген Нотевський.