Одним з найвидатніших представників великої династії Романових вважається Олександр ІІ. Його правління тривалістю в 26 років влучно назвали “епохою Великих реформ”. Бо ж він скасував кріпацтво, запровадив земське право (місцеве самоврядування), в ході фінансової реформи наказав створити Державний банк… А ще він запровадив судову, військову та міську реформи. Його зовнішньою політикою захоплювалися. Більше на mykolaiv-yes.com.ua.
Але мало хто знає про його відвідини Миколаєва та інших населених пунктів нашої області. Мало хто знає подробиці його першого візиту на Миколаївщину. Тоді, коли він ще лише знайомився із землями Російської імперії. В статусі цесаревича… Про це, а також про найтриваліший візит імператора Олександра ІІ на Миколаївщину та наслідки скасування ним кріпосного права – читайте на сайті https://mykolaiv-yes.com.ua/uk/.
Перший візит цесаревича Олександра на Миколаївщину
Вперше Олександр Миколайович Романов побував у Миколаєві у 19-річному віці. Ще за часів правління свого батька, Миколи І. Тоді він був лише спадкоємцем престолу Російської імперії. Цесаревичем. Той період у його житті називають “Вінчанням з Росією”. Бо тоді молодий спадкоємець на вимогу свого батька, імператора Миколи I, відвідав 30 губерній,
“щоб дізнатися Росію, скільки це можливо, і дати себе побачити майбутнім підданим”.
Довготривала подорож безмежними землями Російської імперії завершилася у Новоросійському краї. В ніч з 24 на 25 серпня 1837-го року цесаревич прибув до міста Вознесенська (Херсонська губернія). Він приїхав сюди до свого батька, імператора Микола I. В цей час правитель перебував тут зі своєю родиною.
На честь 25-ій річниці перемоги у Вітчизняній війні 1812-го року в місті проводяться масштабні гуляння. Сюди стягнули 350 ескадронів кінноти та близько 30 батальйонів піхоти. На святковому параді, у Вознесенську, влаштованому на честь прибуття спадкоємця, Олександра призначили шефом Московського драгунського полку.
За кілька днів до кінця літа 1837-го року імператор Микола І разом з цесаревичем Олександром приїхали в Миколаїв. Ненадовго. Тут батько з сином, у супроводі губернатора Миколаєва та Севастополя віцеадмірал М.П. Лазарєва побували на службі в Адміралтейському соборі.Вони також оглянули Адміралтейський верф. І одразу ж поїхали. До сусідньої Одеси.
Перша поїздка до Миколаєва імператора Олександра ІІ
У 1855-му році 2 березня раптово і загадково помер імператор Микола І. А вже наступного дня, 3 числа, його старший син цесаревич Олександр вступив на престол Російської імперії. То був складний час. Кривавий… Пік Кримської війни. Через це урочисто коронували новоспеченого імператора лише через півтора року – 26 серпня 1856-го року.
Вперше, в чині великого імператора, Олександр ІІ приїхав до Миколаєва 13 вересня 1855-го. Тоді в дорозі він провів 5 днів, бо виїхав з Москви ще 8 вересня. В день приїзду правителю представили всіх високопоставлених чиновників, адміралів і генералів. Всіх тих, хто був тоді у Миколаєві. Після цього, імператор Олександр ІІ разом із великими князями Костянтином Миколайовичем та Михайлом Миколайовичем у супроводі командувача Південної армії генерал-ад’ютанта О.М. фон Лідерса об’їхали лінію зведених між річками Південний Буг та Інгул укріплень.
Цього ж дня йому представили інженера-фортифікатора генерал-майора Е.І.Тотлебена. Він висловив свої міркування щодо перетворення Миколаєва на неприступну фортецю. Через два дні Е.І. Тотлебену надали чин генерала-ад’ютанта. А імператор особисто доручив йому розробити план оборонних споруд, а також керувати їх зведенням.
Найтриваліший візит до Миколаєва
Наступного дня, 14 вересня, 37-річний правитель побував у Сухопутному та Морському госпіталях. Тут йому представили військового – Дзеражанського Костянтина Йосиповича. 27 серпня 1855-го під час відступу російських військ з півдня Севастополя лейтенант 45-го флотського екіпажу отримав серйозні опіки. В нього були сильно обпалені обидві руки та майже все обличчя. Він терпів гострий і тривалий біль. Поспілкувавшись з ним, імператор Олександр ІІ щиро похвалив Героя! Він зняв зі своїх грудей орден Св. Георгія 4-го ступеня та нагородив ним лейтенанта К.О. Дзеражинського. Нагородив за відмінні дії у важкому бою та непохитну державну позицію.
15 вересня 1855-го року правитель оглянув війська. Ті, що базувалися у Миколаєві. Команду лінійних козаків Власної Його Імператорської Величності Конвою, 8 батальйонів резервної бригади 10-ї піхотної дивізії, 2-й Навчальний морський екіпаж, 6 батальйонів, складених з морських екіпажів та 6 батарей 2-ї. Далі Олександр ІІ побував у різних майстернях морського відомства. Відвідав ще й Штурманську та Гардемаринську роти, а також Депо карт.
16 вересня імператор провів зустріч із морськими офіцерами. З офіцерами, пораненими під час захисту Севастополя. Їх було 144. Правитель активно розпитував їх про військові подвиги та висловлював свою вдячність за захист міста під час тривалої облоги. Далі імператор вирушив до Миколаївського Адміралтейства й інших закладів, які належали до нього, і до майстерні.
Олександр ІІ встиг відвідати і кілька відділень Військово-сухопутного шпиталю. Одне з них містилося у пожертвуваному на час війни дружиною почесного громадянина, купця 1-ї гільдії Диківського будинку. Тут утримувалися на її утриманні 25 хворих та поранених. За цю пожертву імператор нагородив її золотою медаллю “За старанність” на Володимирській стрічці для носіння на грудях. Цього ж дня, 17 вересня, він оглянув хід робіт зі зведення оборонних укріплень. Оборонних укріплень навколо нашого Миколаєва.
Такими насиченим різноманітними подіями були й інші дні другого і найтривалішого візиту імператора Олександра ІІ на Миколаївщину.
Кріпацтво на Миколаївщині
Імператор Олександр ІІ для жителів старого Миколаєва відіграв важливу роль. Він прославився своїми багаточисельними реформами. Та, що про них говорити, бо ж саме він скасував кріпацтво. На наших українських землях воно існувало довгі роки. Ще з часів Руської Держави. 14 травня 1783-го року імператриця Російської імперії Катерина II ввела кріпацтво. Кріпацтво, яке скалічило життя кількох тисяч жителів старого Миколаєва. Загалом, тоді було закріпачено понад 300 тисяч селян. До слова, у нас, в Таврійській губернії кріпаками були близько 6% людей. Для порівняння, в Подільській губернії в кріпацтві перебували близько 60% від загальної кількості населення. Всі ці бідні люди, селяни потрапили у залежність від поміщиків. На їх землях вони виконували натуральні повинності і сплачували подушний податок.
І ось 19 лютого 1861-го року було оприлюднено Маніфест про скасування кріпосного права. Це була перша серйозна реформа імператора Олександра ІІ. Історики по-різному оцінюють її наслідки. Одні вважають її більш результативною саме для землевласників, бо ж прості селяни потрапили в нову економічну залежність. Вони змушені були орендувати або викуповувати землю в тих самих поміщиків. А ось класик української літератури Панас Мирний назвав реформу “Голодною волею”. Бо величезна кількість людей, які не змогли знайти собі місце в нових умовах, стали просто трудовою базою для зростання промисловості. І ось саме тепер після реформи економічні показники сільського господарства на Миколаївщині покращилися.покращились, вперше за 20 років.