Передвиборчі перегони мають свої правила. Якщо подивитися збоку, то може здатися, що політика не має правил. Але це не так. Просто всі учасники передвиборчих перегонів уміють майстерно ці правила порушувати. І часто керуються правилом: Переможців не судять. Кримінальний кодекс із цим девізом не згоден.
Одне з правил передвиборчих перегонів – “день тиші”. Цьому правилу мають підпорядковуватися всі кандидати під час виборів будь-яких рівнів. У тому числі й миколаївські депутати. Але чи це так? Чи завжди вони чесно підкоряються цьому правилу? Більше на mykolaiv-yes.com.ua.
Що таке “день тиші”
День тиші – це день напередодні дня фінального голосування. Цього дня законодавством заборонено будь-які заходи агітації кандидатами своїх виборців. Агітація будь-яких форм та видів у цей день вважається незаконною. Вона може спричинити покарання як для депутатів окремо, так і для цілих партій і фракцій.
У “день тиші” припиняється трансляція будь-яких агітаційних роликів на телебаченні, заборонено розповсюдження газет, буклетів, листівок. Також заборонено особисті зустрічі з виборцями та будь-які форми дебатів. Усі кандидати мали достатньо часу, щоб схилити свій електорат до вибору. Заборона на агітацію знімається після закінчення виборів і оголошення остаточних результатів. Після цього будь-який кандидат може продовжити агітаційні дії.
У день тиші є винятки для оголошення інформації про вибори, заклик зробити свій вибір, пояснення правил голосування. Тому що за це відповідають виборчі комісії, а не конкретні депутати чи партії. “День тиші” був створений для того, щоб надати виборцям можливість ухвалити остаточне рішення.
Ситуація у Миколаєві
Кожні передвиборчі перегони у Миколаєві проходить приблизно за одним і тим самим сценарієм. Тобто порушуються одні й самі правила.
Є чесні та порядні кандидати, які знімають свою рекламу з білбордів. Останні вибори у Миколаєві були у 2020 році. У “день тиші” більшість кандидатів очищають свої білборди у центрі міста, на Радянській, на Чкалова.
І навіть околиці та задвірки міста стають чистими від передвиборчої реклами. Проспекти також очищаються. Передвиборчі плакати заклеюють білими аркушами чи іншою рекламою, яка не має відношення до виборів.
Але завжди є кандидати, які не прибирають свої білборди та рекламні проспекти. Найвдаліші партії примудряються маскувати свою рекламу. Розміщують білборди із закликом відвідати вибори, але у дизайні використовували кольори партії. Начебто заклик прийти на вибори не підпадає під заборону, але все одно впливали на вибір виборців. Швидше за все, це тонка лазівка в законі. У кожному законі можна знайти “чорний хід”.
Якщо білборди ще очищають, майже всі. То проблема з іншими видами реклами має більший характер. Наприклад, рекламні буклетики, проспекти, продовжують розносити дворами, квартирами, під’їздами навіть у день виборів. Таке поширення реклами є порушенням закону про тишу перед виборами та закон про благоустрій міста. Одна справа коли рекламу підкидають у поштову скриньку, встромляють у двері. Інша річ, коли її починають клеїти на дерева, приватні огорожі. Це стає надто нав’язливою агітацією, і вона може зіграти злий жарт із кандидатом. Адже, якщо набридати виборцям своєю персоною, то можуть не проголосувати із принципу.
Щоразу в період регіональних та всеукраїнських виборів Миколаїв стикається з одними й тими ж порушеннями ведення передвиборчої агітації. Довго ще після закінчення передвиборчих перегонів миколаївські двірники та комунальні служби очищають місто від рекламної макулатури. Адже нелегальне розклеювання дешевше білбордів і сітілайтів. І працює у рази краще. Тому партії часто заклеюють своїми плакатами паркани, стовпи, кожен вільний шматочок міста.