П’ятниця, 29 Березня, 2024

Як проходили вибори в Миколаєві

Виборча система в Миколаєві пережила дві імперії: російську і радянську. Крім цього, її декілька разів змінювали вже за часів незалежності України. Кожен період має свої особливості. Були часи, коли вибори вважались суто номінальними, а були моменти в історії нашого міста, коли виборчий процес захоплював усіх жителів Миколаєва. 

Пропонуємо пригадати, як все ж таки відбувались вибори на нашому місті. Більше на mykolaiv-yes.com.ua.

Як проходив виборчий процес за часів російської імперії

Вибори в Миколаєві за часів Російської імперії, особливо в 19 столітті якихось особливих нюансів не мали. Обирали голосних до Міської думи, а також міського голову. В ті часи право обирати мали лише представники дворянства, купецтва. Робітники права голосу не мали, як не мала права обіймати будь-які посади у владі. Міськими головами в основному ставали купці. 

Вже на початку 20-го століття до міської думи почали потрапляти й робітники. Виборче законодавство дещо послабили. До 1917 року серед миколаївських депутатів були вже соціалісти і більшовики. 

Радянська виборча система

Мабуть це найспокійніший період у виборчій системі. На той час в радянському союзі залишилась лише одна партія – комуністична. Миколаївці продовжували обирати міську раду й міського голову. Але мандати отримавали відомі люди –  кращі працівники, комсомольці, члени комуністичної партії. До речі, безпартійним було майже неможливо стати депутатом, а тим більше міським головою. Основна боротьба за посади відбувалась в кулуарах. 

Голосування миколаївців за незалежної України

З введенням в незалежній Україні багатопартійної системи, вибори до місцевих органів самоврядування дійсно стали важливими і цікавими. 

У Миколаєві жителі продовжили обирати як міську раду, так і міського голову. Перші років 10 особливого напруження під час виборів не було. Традиційно до міської ради проходили помірковані партії, Народний рух, комуністи й соціалісти. 

Не були гучними й вибори міського голови. Здебільшого перемагали провладні кандидати. 

Все змінилось після 2014 року. Тоді до складу міської ради вперше не увійшли комуністи. Причина – їх законом заборонили. Партія регіонів розпалась на кілька партій. Депутати почали утворювати фракції. І не завжди лише за партійною приналежністю.

Незмінним атрибутом виборчих перегонів стали суди. Після оголошення результатів обов’язково  були невдоволені, які намагались оскаржити результати в судовому порядку. 

Але останні вибори до міської ради 2021 року розпочались саме з судових засідань. Активісти вимагали усунути від виборчих перегонів такі партії як ОПЗЖ і партю Шарія. Спочатку Територіальна виборча комісія відмовила цим партіям в реєстрації. Проте, партії оскаржили це в суді і домоглись свого. Навіть більше, вони пройшли до складу міської ради. У 2022 році обидві партії були заборонені в Україні. 

Миколаївське диво або найінтригуючі передвиборчі перегони

А зараз розповідь про найцікавіші вибори міського голови Миколаєва. 

Конкуренція Сєнкевич – Дятлов

Вибори мера Миколаєва в 2015 році мали неочікуваний фінал. Адже, починаючи з першого туру все пішло не так, як передбачали експерти і планували політтехнологи. 

Після передчасної смерті міського голови Володимира Чайки у 2013 році, на довиборах переміг Юрій Гранатуров. Це політик відомий в Миколаєві, був заступником міського голови, очолював адміністрацію Інгульського району. 

Тому, коли прийшов час чергових виборів на посаду мера, то Юрій Гранатуров подав свою кандидатуру. Претендент на крісло мера був впевнений, що легко пройде перший тур і побореться за посаду в другому. У передвиборчій компанії кандидат задіяв всі можливі ресурси. 

Другим претендентом на посаду міського голови став Ігор Дятлов. Миколаївці запам’ятали його як наймолодшого очільника обласної ради. Тоді він діяв під прапором партії регіонів. Після 2014 року прапори змінив, як і всі колишні регіонали. Вирішив спробувати очолити Миколаїв. Деякі експерти навіть прогнозували йому перемогу, мотивуючи це тим, що Миколаїв завжди підтримував партію регіонів. 

Проте, всі плани відомих кандидатів перекреслила так звана “темна конячка”. Нею став мало відомий ІТ-шник Олександр Сєнкевич. 

Його у виборчий перегонах підтримав вже досвідчений Сергій Ісаков. Він двічі змагався за мерське крісло з Володимиром Чайкою. Цього разу вирішив, що не балотуватиметься, а підтримає позапартійного і маловідомого кандидата. 

Олександр Сєнкевич на той час об’єднав в собі вс риси, які бажали бачити в очільнику міста: молодий, незаангажований, швидко набув популярності у молоді, а головне не мав нічого спільного з попередньою владою. 

Слід зазначити, що його виборчий штаб не сподівався на перемогу навіть в першому турі. Проте, диво таки сталось. Олександр Сєнкевич  не лише пройшов у другий тур, а й вибив з перегонів досвідченого Юрія Гранатурова. У другому турі його конкурентом став Ігор Дятлов, яз ким злий жарт зіграло його полтичне майбутнє. Невідомий нікому Олександр Сєнкевич переміг  став мером Миколаєва. 

Протистояння Сєнкевич – Чайка

Як не дивно, проте Олександру Сєнкевичу вдалось практично повторити свій прихід у владу на виборах міського голови у 2020 році. І тут боротьба була не на жарт.

У перемозі діючого мера знову сумнівались.  На той момент Олександр Сєнкевич вже мав за плечами імпічмент, організований його колишнім соратником Сергієм Ісаковим, а також клька фінансових скандалів. 

Його основним суперником став Владислав Чайка – син “народного мера” Володимира Чайки. 

Основним електоратом Владислава Чайки стали прихильники його батька. А от за Сєнкевича голосувала та частина миколаївців, які були проти партії ОПЗЖ, від якої балотувався Владислав Чайка. Крім того, згадали і не зовсім законні діяння кандидата і його знайомства з криміналітетом. 

У другому турі таки опинились Сєнкевич і Чайка. Всі чекали на дебати кандидатів. Проте, Владислав Чайка робив все, аби їх уникнути. Коли вже обидва кандидати прибули на студію телеканалу Суспільне:Миколаїв, поступило повідомлення, що ця будівля замінована. 

Дебати відбулись трохи згодом. Коли ж відбулось голосування, то переміг Олександр Сєнкевич. За нього проголосували 54 тисячі миколаївців. Владислав Чайка спочатку не визнавав поразки. Проте, результати голосування були красномовними. ІТ-шник вдруге став мером Миколаєва.

.,.,.,.